Українцям почали блокувати банківські карти за “дивні” доходи
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Нацбанк ускладнив життя клієнтам комерційних банків – люди можуть несподівано для себе виявити, що їх платіжна картка заблокована, причому на законних підставах.
У Нацбанку такі заходи пояснюють боротьбою з тероризмом і незаконним відмиванням грошей і радять всім клієнтам пройти в банку ідентифікацію особистості.
“Я працюю фрілансером, в одному з банків у мене відкритий рахунок, на який мої замовники перераховують гроші за роботу, іноді це великі суми – близько $1000, – розповів читач газеті “Сьогодні”.
– Днями я отримав з банку лист, в якому сказано , що відповідно до вимог НБУ, мені необхідно протягом 10 днів пройти процедуру ідентифікації клієнта. Для цього я повинен підійти з паспортом до найближчого відділення банку і відповісти на ряд питань. Мені приховувати нічого, але я ж міг і не заглянути в поштову скриньку, або лист міг потрапити в спам, і я б його не помітив. А через 10 днів картку блокують”.
У банку, який відправив лист, відповіли, що з червня 2015 року НБУ вимагає від них щорічно перевіряти дані клієнтів (постанова №417 “Про затвердження положення про здійснення банками фінансового моніторингу”) і підтвердили, що при неявці рахунок заблокують і розблокують тільки після особистого спілкування з його власником. Те, що йде така перевірка, підтвердили ще в декількох банках.
Як роз’яснили у прес-службі НБУ, активний моніторинг пов’язаний з тим, що в останні місяці стали активно використовуватися схеми з переведення в готівку незаконних грошей через фізичних осіб. Наприклад, співробітники фірми масово отримують матеріальну допомогу в 20-30 тис. грн або благодійний фонд несподівано починає допомагати сотням людей, перераховуючи їм по 3-5 тис. грн.
Щоб припинити цю діяльність, НБУ зажадав від банків провести ідентифікацію клієнтів, і першими під підозру потрапили фрілансери, а не ті, хто має постійне місце роботи.
“Це – європейська практика, там кожен банк знає своїх клієнтів. Причому ми тепер вимагаємо від банків не тільки повідомляти НБУ і службі фінмоніторингу про підозрілі банківські операції, а й відразу ж ці операції зупиняти”, – говорять в прес-службі НБУ.
За словами президента Украналітцентра Олександра Охріменка, комерційні банки почали активніше виконувати постанову НБУ №417:
“Це вимога Асоціації з ЄС, а останнім часом і МВФ, спрямована на боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Нацбанк дав банкам час на підготовку і тепер вимагає результатів – у банку беруть анкету клієнтів і перевіряють його платежі за певним стандартом. Якщо бачать, що платежі викликають питання, наприклад, проходять рідко, але на рахунок приходять або з нього йдуть великі суми, або платежі приходять тільки від юросіб, то клієнта викликають в банк , щоб уточнити операції, а заодно і перевірити його дані “.
Фінансовий аналітик Ігор Шевченко каже, що в зв’язку з тим, що банківська система зараз зазнає збитків, бо не працює основне джерело доходів – кредитування, банки не тільки стануть ще ретельніше перевіряти клієнтів, але і скоротять якість обслуговування і, ймовірно, почнуть підвищувати тарифи за свої послуги:
“Наприклад, підвищиться вартість інкасації готівки (зараз 0,15% від суми), зняти без комісії кеш в банках-партнерах можна буде тільки 1-2 рази на місяць, наступні зняття платні і т. д.”.
Також експерти розповіли деякі хитрощі, до яких можуть вдаватися банки для додаткового заробітку. Щоб уникнути доптрат, експерти радять уважно читати навіть дрібний шрифт в договорах і уточнювати всі питання заздалегідь.
Не секрет, що майже рік Нацбанк для стабілізації курсу гривні зберігає обмеження на продаж валют комбанками і обмінними пунктами – в день в одні руки на суму не більше 3000 грн.
Зараз ситуація загострилася у зв’язку з ростом курсу євро до 31 грн і більше; купити 100 євро тепер неможливо, а дрібних банкнот в обмінних пунктах немає.
Для виходу з положення експерти радять мати запас дрібних банкнот, щоб дати здачу касиру (формально вам продадуть, наприклад, 95 євро).
Також банк може несподівано заблокувати карту клієнта, якщо побачить, що списання грошей відбувається за кордоном, особливо при знятті великих сум (від $ 100-200). Щоб уникнути проблем, варто перед поїздкою попередити по телефону менеджера банку про це і узгодити з ним ліміт витрат.
Практично всі банки пропонують клієнту таку послугу, як кредитний ліміт – тобто можливість взяти у своїй зарплатної картки певну суму в борг через банкомат (зазвичай від 1 до 5 тис. грн).
При цьому часто банки замовчують про плату за такий борг, але ж він становить 0,3-0,5% в день. Начебто небагато, але в перерахунку на рік виходить 109-182%! Тобто, взявши на місяць в борг 1000 грн, доведеться через місяць повернути на 110-150 грн більше.
Ще більш нещадно банкіри до “растірях”: так, за відновлення протягом тижня втраченої банківської карти візьмуть до 100 грн штрафу. А втрата її за кордоном і експрес-випуск нової за 2 дні обійдеться в 1800-2000 грн.
Стільки ж можуть взяти за термінове зняття грошей без карти.
У деяких банках практикують заборону на дострокове повернення кредиту, не бажаючи втрачати заробіток у вигляді недоотриманих відсотків. Це актуально для клієнта, який взяв споживчий кредит (покупка побутової техніки), так як там відсотки зашкалюють до 100% річних, а відповідно повернення позики раніше терміну йому дуже вигідний. Знаючи, що заборона незаконний, банки йдуть на хитрощі: у договорі вони прописують штраф за погашення кредиту раніше терміну, чекаючи, що клієнт або не знає своїх прав, або не захоче йти до суду через 300-500 грн переплати.
Ще одна хитрість: плата за обслуговування картки, на якій немає грошей. За прострочення оплати – штраф, який до кінця терміну дії карти може вирости до сотень гривень. Стягнути його можуть через суд.
За останній рік майже не позичають жителям Донецької і Луганської областей, навіть якщо вони зареєстровані (прописані) на контрольованій України території. Перш за все це беззаставні споживчі кредити, навіть під високі відсотки – 60-80% річних.
За словами Охріменка, банки в більшості випадків діють за законом, так як мають оновлюваний список населених пунктів Донбасу, які є небезпечними через близькість військових дій (подається штабом АТО). Але багато керівників відділень незаконно відмовляють переселенцям, побоюючись, що ці люди повернуться на неконтрольовані території, перестануть платити, і стягнути з них борг буде неможливо.
Ще одним джерелом доходу банків є високі комісії за обслуговування кредиту (часом до 20% від суми, що видається в борг) і вилучення частини позики як страховка життя і здоров’я клієнта, який взяв в борг у банку. Але якщо комісія найчастіше додається до щомісячних виплат по тілу кредиту (хоча по споживчим кредитам вона зазвичай одноразова), то сума на страховку вилучається відразу.
Наприклад, взяв в борг 30 тис. грн, а на руки отримав 28 тис., решта – страховий платіж. Новинка – псевдо-страхування клієнтів “від усього”, аж до смерті і невиліковної хвороби, при купівлі валюти (без страховки її не продадуть). Покупець $ 100 платить додатково 10-20 грн в обмін на договір страхування, за яким, у разі настання страхового випадку, йому або спадкоємцям виплатять 1-2 тис. грн.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
